- обережний
- (який чинить обдумано, передбачливо, щоб не наскочити на можливу небезпеку, неприємність тощо; який виражає обережність), обачний, обачливий, бережкий
Словник синонімів української мови. 2014.
обережний
Смотреть что такое "обережний" в других словарях:
обережний — а, е. 1) Який поводиться стримано, обдумано, передбачливо, не наражаючись на можливу небезпеку, неприємності; обачний. || Який робиться, здійснюється обдумано, обачливо, з урахуванням можливої небезпеки. || Стриманий, нервучкий у рухах, поведінці … Український тлумачний словник
обережний — прикметник … Орфографічний словник української мови
сторожкий — а/, е/. 1) Напружено уважний, тривожний, зосереджений у чеканні чого небудь (про людину); насторожений. || Чуткий, обережний, полохливий (про тварину). || Здатний швидко й легко сприймати, відчувати що небудь (про органи слуху, нюху і т. ін.). 2) … Український тлумачний словник
бачний — а, е, зах. Обачний, обережний … Український тлумачний словник
бережений — I бер ежений а, е. Дієприкм. пас. теп. ч. до берегти 1), 2). II береж ений а, е. Який усього остерігається; обережний, обачний. || у знач. ім. береже/ний, ного, ч. Обережна, уважна, обачна людина … Український тлумачний словник
бережкий — а/, е/. Який повсякчас бережеться, всього остерігається; обачний, обережний … Український тлумачний словник
надобережний — а, е. Дуже, надзвичайно обережний … Український тлумачний словник
обачний — а, е. 1) Який діє розумно, спокійно, передбачливо. || Який виявляє обережність у своїх діях, не наражається на неприємність, небезпеку; обережний. 2) Який зважає на інтереси, запити інших, виявляє повагу до них; чемний, уважний … Український тлумачний словник
обережненький — а, е, розм. Пестл. до обережний … Український тлумачний словник
обережність — ності, ж. Стан і властивість за знач. обережний … Український тлумачний словник
